Хай засудять мене «патріоти»,
Хай оскаржують думку мою,
За цей прояв тепла і турботи
До Вкраїни, котру я люблю!
Я чув, я бачив те, що хтось сказав,
Неначе Бог всевишній, справедливий,
Війну нову на наш народ послав,
І два брати тепер ворожі сили…
І вкотре вже прийшла до нас біда?
І вкотре вже її ми відчуваєм,
Це бабця та стара, сліпа й сіда,,
Через яку в душі новий неспокій маєм.
Він вперше вилився в дурний козацький бій,
Хіба історія нас не повинна вчити?
Та ні, і в Першій нам, і в Другій світовій,
Не вперше вже було своїх гнітити!
І зараз на Майдані кров тече,
В пошуках влади ви забули суверенність,
І підглядає хтось до нас через плече,
Як ми руйнуєм власну Незалежність…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509240
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.07.2014
автор: Андрій Костюк