Уже зникають тіні… (за мотивами вірша автора Лия***)

("Мить  істини"  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509071)

****
Уже  зникають  тіні.  А  цикади
під  тихий  шелест  вже  заснулих  трав
співають  нам  з  тобою  серенаду...
Он  верби  заховались  понад  став.

Туман  рішуче  обійма  калину,
її  ревнує  ясен...  і  скрипить...
Здалека  я  до  тебе,  любий,  лину,
прийми  мене,  бо  серденько  болить!..

Воно  тріпоче  у  твоїх    долонях,
чи,  може,  квітне  проліском  ясним?
Мій  погляд  за  тобою  –  наче  сонях
за  сонцем  ніжним,  теплим,  золотим...

Прийми  мене,  бо  квітну  лиш  для  тебе!..
Моя  любов,  моє  серцебиття!..
Хочу  з  тобою  доторкнутись  неба.
Щоб  стати  хоч  на  мить  твоїм  життям...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2014
автор: She said: gray...