Вечоріє...Край сонця за обрій сховавсь
Метушіння збентежених вулиць згасає
Хтось до когось далече востаннє озвавсь
Дня ясного іскра догоряє.
Дня бажань, сподівань, страхітливих надій
Дня безмірної радості й горя
Тихо-тихо... І в пам'ять мільйони подій
Викарбовує зоряне море..
Теплий вітер, плекаючи вічну тривогу,
На замріяні тіні спустився й мости
Кволий сон понесе крізь Чумацьку дорогу
На вершини бажань, у далекі світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509082
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Наталя Гайдамака