Не ненавидь мене, будь ласка.
Я добро все роблю не зі зла.
Так, сьогодні кінчається казка,
Нам в реальність вертатись пора.
Мені важко забути ті зорі,
Що вночі роздивлялись удвох.
Та вже наших нема тут історій, -
Жирна крапка на світанку епох.
Позбуваюся цих любощів диких,
Вириваю з корінням з душі.
Ти не взнаєш ніколи, що винних
Не було серед нас на війні.
І відправлю збирать тебе речі,
Бо самій це несила зробить.
А як вийдеш - опустяться плечі;
Чом так важко в цім світі любить?
Напишу коротеньку цидулку,
Хоча й безліч могла б розказать.
...Ти знайдеш собі юну гуцулку,
Що навчить тебе потім кохать.
Все, прощай.
Не лице. А байдужая маска.
[i]"Не ненавидь мене, будь ласка..."[/i] (03.07.2014)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509043
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Олена Вєчканова