Щоночі плетиво з думок
Гачком...сіробуденне.
Десь Всесвіт грає в казено Зірок
І рештки мідяків скидає.
Щоночі я малюю полотно,
Як сонце засідає в небокраї,
Думки над згарищем... не сон,
Вінком покрию, з сотень небайдуже.
Щоночі граю на дудук,
Гойдають хмари чари,
Зімною зорі у танок,із легкістю...
В чужій душі ,знімаю грати.
Щоночі з краплями в дощах
Стікаю по холодних шибках,
Закручує тайфун то там, то там,
І в нім чомусь живуча...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508996
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Плискас Нина