Як тріпочеться листя…
Ніби лебідь з підбитим крилом.
Ах, як хочеться жити!..
І гребти тим життєвим веслом.
Та пливтиму ж по річці спокійній,
З тихим плесом, з блакитненьким дном.
Тихе плесо – життєві пригоди,
Що із хвилями йдуть валуном.
Без дощів,і без бурі шумної,
Штилем – без життєвих незгод.
А як в дно ти блакитне заглянеш -
То побачиш безмежну й святу.
Оту ніжну, відкриту, ласкаву,
Світлу мрію дитинства свою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508987
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Майя-Софія