Доля

Ніколи  я  не  знала  чужини,
Ніколи  не  була  я  у  неволі,  
В  зажурі  тихій  китиці  калина
Спускала  грона  тяжко  до  землі.
І  ягід  присмак  гіркуватий  –  як  і  волі
Нагадував  минувшину  мені.
Була  я,  як  ті  китиці  калини,
Небачила  ніде  своєї  долі,
Знайшла  її  я  аж  у  сивині
Прабатьківського  й  батьківського  роду,
Вона  –  це  символ  нашої  душі
І  визволення  рідного  народу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508984
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Майя-Софія