Немає більше жалю до людей,
Лише вони творці своєї долі.
Колись міг управляти Прометей,
Тепер і діти стали навіть кволі.
Немає зараз сильної любові,
Немає більше віри, співчуття.
І навіть депутати у своїй промові
Не хочуть розказати про буття.
Про те, що люди вбогі гинуть без грошей,
Живуть на вулиці холодній між мишей,
І в цей же час хтось ідучи в готель
Ласує сушами з лосося і форель.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508976
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2014
автор: Марфа муф