Піжмурки з королевою фей

“Погуляемо  у  гру:  
Як  програєш  –  заберу
Твою  душу,  як  трофей,  –  
Шепче  королева  фей,

–  А,  як  виграєш  –  життя!”  
Вже  немає  вороття...
“Тож,  чимдуж  ховайся,  друже,  
Якщо  дихать  хочеш  дуже!”

Тінью  хижою  крадеться.  
У  грудях  серденько  б’ється...
“Чую,  чую  –  калатає  
Вже  десь  близько,  відчуваю”  –  

Королева  фей  шепоче.  
Хвать.  Й  блищать  лихії  очі:
“Осьдечки!  Тепер  ти  мій!  
Не  сховавсь  –  то  й  не  живий!”

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508856
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Андрій Майоров