Мій розум найгостріша й найдовша рапіра,
А дага — воля! Викликаю на дуедь!!!
На двох мечах, моїм щитом буде надія.
Хай чути бій наший за тридевять земель!
Не догво трива ритуал,
Не довго тобі мучити мене.
Твоя злість лиш коротший кинджал,
Її й дага наскрізь проткне.
Страх твій — щит зігнити радний,
Не дасть тобі вдарити мене,
Проти розуму він безпорадний
Лиш жере з середини тебе.
Ненависть проти віри лише зубочистка,
Не зможе пробити вірного мого щита
Випад раз, випад два і в "спущені септу"
Пущу дагу і в тобі згасає життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508843
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Женя Савчук