Щастю ціну знаєш
не тоді коли все "классс"!
А тоді коли втрачаєш!
Ти дуєшся на долю й чассс...!
Винна доля? Нужбо постривай!
Вона тут ні при чому...
Чому так?! В себе запитай!!!
Чому ти йдеш сама до дому...
І чутно тільки тихий плач
та вітерець тебе не пожалів
ти в есемес писала. -...ну пробач!
- Так хочу щоби ти зігрів...
І сльози капали солоні,
гіркі немов полин
приземлялись на твоєму телефоні
тобіж потрібен тільки він один...
Здаєтся ти би все змінила
вчинилаб так як має бути.
Та де, купляєтся така от сила?!
Щоб заставити його усе забути...
...й лиш добрі спогади лишити
і жити лиш для нього!!!
Та не навчилась ти любити,
бо незбагнула то одного...
1 липня 2014 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508645
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: В.П.Дивак