Так бува – нас дивує життя,
Виринає сюжет з забуття,
В тім сюжеті я поруч з тобой
Йду усміхнена легкой ходой.
В тім сюжеті немає розлук,
Ні піднятих розпачливих рук,
В нім сльоза не біжить із очей
Серед довгих самотніх ночей.
В тім сюжеті мій ангел стріча
Друга давнього з твого плеча,
І снують поміж ними слова,
Та хіба таке в світі бува?
Впізнавання незрівняна мить,
І не треба нікуди спішить,
І не треба хмільного вина,
Світла радість панує одна !
Притяжіння великий закон,
Тут не встоїть ніякий кордон,
Я ступаю в це коло єднання,
Де ми разом – і вперше й востаннє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2014
автор: Ольга Кир