Чому я не бажаю простоти?
Звичайних днів і не складних відносин.
Можливо, що причиною є ти?
Чи то боги в яких ми щастя просим?
Твоя душа заплутана і темна,
І правду в ній так важко відзнайти.
Шукати, щось в собі, таки даремно,
Що можна там знайти, крім самоти?
Всім у житті потрібне щось хороше,
Незмінне й вірне - те що не покине.
А що, як я без складнощів не можу?
Мені не треба, гарної людини.
Для мене ідеальне, не добро.
А крихта божевілля й крапля болю.
Щоб втримати мене хоч щось могло,
Я маю відчувати свою волю.
У цьому й певно всі мої невдачі-
Я не тримаю тих хто в мене є.
Бо, що далось нам просто - не гаряче.
А я шукаю полум`я своє.
Любов нас не повина зігрівати,
А ніжність має бути не проста.
Кохання має палко обпікати,
Тоді і пристрасть буде саме та.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508609
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: Favord