Сьогодні вранці, в сонячну годину,
Ходила в ліс, щоб назбирать ожину…
Мов ящірка, вертілася стежина,
На полонині розбрелась маржина.
Летіла в гори - за плечима крила,
В руках біленька, плетена корзина.
Десь поряд зазвучала коломийка -
В ній кожне слово цінне, як перлинка,
Дотепна, жартівлива і весела
Про край Карпатський - і міста, і села.
Ряхтіла в небі сонячна гардина,
Пишалася в ґерданах горобина,
Крисані одягли зелені гори,
Ще й камізельки, вишиті узором,
З червоними китайками до пари,
Немов овеча шерсть, біліли хмари…
А полонини, як альпійські луки,
Мелодія Карпат - трембіти звуки…
Під враженням чарівної картини,
Забула я про ягоди ожини,
Бо в горах є...більш дивовижні речі!
Додому повернулась аж під вечір.
Ще довго не могла ніяк заснути -
На підвіконні червоніла рута,
Купалась ніч у місячному сяйві,
блищали зорі, золоті й русяві.
Як кіт, прокрався сон у кожну хату,
І задрімали чарівні Карпати...
** маржина - худоба
** коломийка - дворядкова народна пісня (співанка)
** ряхтить - мерехтить
** ґердани - шийна бісерна прикраса
** крисаня – капелюх, бриль
** камізелька – безрукавка, жилетка, кептар
** китайка – шовкова тканина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508607
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.07.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО