Зумію підкорити норов, — сильна,
Простити зраду, підлість і обман.
Впаде сльоза додолу чиста, вільна,
Злетить з моїх очей п’янкий туман.
Перечекаю плин, бо ще — терпляча,
Хоч радощі сховалися в норі...
Нехай простить душа моя незряча,
Допоки Ви задіяні у грі.
Перемовчу слова у тиші — скритна,
Не покажу незгоєну печаль.
Стійка до болю, вірна, непохитна,
Хоча на серці — щем, пекучий жаль.
Якщо відчую Ваші небажання,
Заради щастя Вас я відпущу.
Лети, лети, моє палке кохання...
Для Вас усе здолаю, Вас прощу.
Я вистою в борні, бо духом сильна!
Хоча в душі звучать пісні сумні...
Нехай Вам доля стелиться прихильна.
А може, Ви наснилися мені?
19.04.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2014
автор: Lana P.