Я на грані абсолютного божевілля,
За відсутності сонця і розуміння…
Шукаю рятунку у друзях ,в цитатах і в книгах,
За Нових часів воював би в Католицьких Лігах,
А в Середньовіччі був би хрестоносцем,
А так лиш : «Sus Minervam docet»:
Сумний зброєносець епохи,
Блазень царя Гороха!
Я на грані безуму,неврозу,божевілля,
За відсутності дива- цілющого зілля,
Шукаю порятунку в старих книгах,
І чую:під ногами тріщить крига…
А під нею безмір талої води,
Пропащі душі і людські труди…
І я колись також піду туди,
На Атлантиди понівечені хребти!
*Sus Minervam docet»-«Свиня вчить Мінерву»,або «Невіглас повчає мудрого».
Прислів*я про тих хто навчає інших сам не знаючи нічого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508363
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Той,що воює з вітряками