ЗАКОН БУТТЯ 24 - 25

13.02.1992
[b]Закон  24.[/b]
[i]Преамбула
Кожний  раз,  коли  НадВищий  Розум  об'єднує  воєдино  декілька  різноманітних  Цивілізацій,  то  Він  це  робить  заради  певної  Мети.  Як  правило,  така  Мета  є  остаточним  рішенням  певної  проблеми/задачі/ребуса/тупика/  безвиході/тощо,  яка  утворюється  при  певних  збігах  обставин.  Навіть  в  умовах,  коли  здається,  що  все  відоме  та  все  вже  вирішено,  бувають  певні  обставини,  при  яких  те,  що  ти  називаєш  кармінною  стохастичною  хвилею,  дійсно  підлягає  обчисленню/передбаченню/відловлюванню/тощо.  Тоді  в  силу  вступає  саме  цей  Закон,  який  має  таке  формулювання.[/i]

[b]ЗАКОН[/b]
[b]Об'єднання  кульоплощиних  Цивілізацій
чи
утворення  єдиної  Цивілізації  на  базі  однієї  пануючої  площини  Життя,  але  з  участю  інших  площин,
чи
перепрофілірування/переробка  певної  Цивілізації  з  одніх  умов  кооперації  площин  Життя  на  базу  інших,
чи
утворення  багатоосяжнокрокуючої  Цивілізації  як  вервечки  певних  переплетень/переливів  агрегатних  станів  Життя,
все  це
вимагає  одноосібного  випробування  цих  пошукових  моделей  на  окремих  представниках  Цивілізацій,  які  беруть  участь  у  певному  щаблі  вирішення  цього  питання  відносно  тієї  задачі,  яка  обрана.[/b]

Іншими  словами:
будь-яка  переробка/перетворення/утворення  розвитку  Цивілізації  завжди  випробується/відпрацьовується  та  відповідним  чином  матрується    на  певних  представниках  цієї  Цивілізації.

[u][i]Слідство  загальне  для  Землі[/i][/u]
Починаючи  з  моменту  утворення  Третьої  Цивілізації  Хомо  Сапієнс  сапієнс,  бо  за  початок  треба  прийняти  появу/утворення  Третьої  Вертикальної  Раси,  всі  будь-які  серйозні  зміни  у  Розвитку  Людини  завжди  супроводжувалися  попереднім  вивченням  цих  змін  на  окремих  особах.
Ніколи  не  робилося  будь-якої  різниці  між  людьми  ні  по  кольору  шкіри,  ні  по  віросповіданню,  статті,  віку  чи  ще  чогось,  бо  тут  мірилом  завжди  було  зовсім  інше,  а  саме:  Духовно-Душевна  Суть,  яка  мандрувала  по  втіленням.  Завжди  все  вивчалося,  завжди  через  неї.  Тому  і  саме  тому  люди  завжди  отримували  Знання  ніби  то  нізвідки,  мали/мають  геніїв  та  винахідників,  мали  що,  як  та  чому  все  віддати  Інтегрованому  Розвію  Життя.

[u][i]Висновок  для  України[/i][/u]
На  протязі  Розвитку  Людства  завжди  були  опорні  території,  країни  (рідко),  народи,  певні  кола/прошарки  людей,  окремі  люди.
Підійшов  час,  коли  та  територія,  що  у  вас  зветься  Україна,  той  народ,  що  її  засвоїв  та  живе  на  ній,  повинні  зайняти  чільне  місце,  яке  Відведене  їм  по  Програмі  Розвитку  Людства.
Україна  та  українці  не  єдині  в  цьому,  але  Ми  з  тобою  розмову  ведемо  тільки  по  цьому  питанню.

[i][u]Висновок  для  Києва[/u][/i]
Київ  є  опорна  точка  у  цих  мандрах  України  до  Майбутнього.

17.02.1992
[b]Закон  25.[/b]
[i]Преамбула
Кожна  частина  того,  що  зветься  всюди  Єдиним,  є  основою  основ  всього,  що  має  відображення  у  будь-якій  Свідомості.
Якщо  прийняти,  що  Свідомість  є  дзеркало,  то  тоді  можна  і  треба  прийняти,  що  те,  що  стоїть  перед  дзеркалом  -  є  ПідСвідомість,  а  те,  що  стоїть  за  ним  -  НадСвідомість.  Все  це  разом  утворює  триєдність,  все  це  окремо  теоретично  існувати  може,  але  практично  не  існує,  бо  кожне  окрем́о  -  навіщо  воно?[/i]

[b]ЗАКОН
Закон  збереження  будь-якої  Особистості  відбувається  та  набирає  чинності  тоді  і  лише  тоді,  коли  ця  чинність  є  монолітний  сплав/нерозривна  Духовно-Душевна  Суть,  що  об'єднує  як  цілісне  Створіння  ПідСвідомість/Свідомість/НадСвідомість.
Будь-яке  крокування  будь-якого  агрегатного  стану  починається  з  уособлення  Створінням  себе  як  Особистості.[/b]

[u][i]Додаток[/i][/u]
Це  на  Землі  завжди  відбувається  рідко,  бо  це  означає,  що  прийшов  Посланник.

*******
"Примара"          400  х  290;
акварельна  палітра  (основа),
кольорові  олівці,  08.08.2003

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507988
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Левчишин Віктор