****

Моє  життя,  події  ранять  душу.
В  потоці  днів  скалічені  життя.
І  спокій  снів  словами  не  порушу.
Та  від  думок  не  буде  вороття.
І  зранена,    скалічена  країна
Вмивається  сльозами  від  жалю.
Коли  ховає  в  землю  свого  сина.
О  люди,  зупиніться,  вас  молю.
Для  чого  л'ється  кров  на  тихі  трави?
Вони  і  так  замучені  стоять.
А  кожна  смерть  це  горе  для  держави.
За  кожну  смерть  знов  сльози  полетять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507958
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Катя Романовська