Вечір – пора, щоб дивитися фільми.
Всядешся в кріслі без крихти попкорну,
Міцно затиснеш коліна в обійми
І споглядатимеш фільм жанру п о р н о.
Встане відразу волосся на дибки:
Як ці істоти землею ще ходять?
Семеро гномів обдерли, як липку,
Із Білосніжки зірвавши весь одяг.
Всі обступили і ходять по колу,
Дивні в судомах вигукують звуки,
Гнуть, мов вербу, Білосніжку додолу,
Щільно зв'язавши за спиною руки.
Масово коять якісь ритуали.
Може ці люди сповідують вуду?
Білу Сніжиночку замордували –
Варто б поставити їх перед судом.
Та дивина – усміхнулась Сніжинка
І демонструє на камеру зуби.
Вийшла якась страхітлива картинка –
Сміх перед тим, як урізати дуба?
Щойно ж вмирала, кричала у спазмах,
Мліла від витівок чорних злодіїв.
Мружила очі налякана Плазма –
Ставши заручником свідка події.
Вимкнеш кіно, до кінця не дотягнеш.
Відгуки глянеш – фільм на п'єдесталі.
Мабуть, в цім жанрі ти зовсім не тямиш –
Суд подивився, всі судді "5 балів".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507820
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.06.2014
автор: Олександр Яворський