[color="#0400ff"][i]Никогда мы не будем братьями
ни по родине, ни по матери.[/i]
Анастасия Дмитрук
[/color]
Рапірою – у тишу
«градом» – у життя
аннали днина пише
жу́рбищем безтям
розтоптані надії
в’януть – не цвітуть
зрадливотрутні змії
гатять чорним путь
кричить сова в міжгрішші
сагою у вись:
– Всесильний і Всевишній
в степ на суд явись…
явись у тину смути
в за́блуддя хижих днів
зумій Ти відітнути
кривду від хлібів
зумій зцілити плем’я
розбрат зборони
і чварне-чварне терня
ладаном у дим
*
напише час на руті
солодом хмільним
притихші й незабуті
рідні-рідні ми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507812
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: *SELENA*