*****

Розумію  лише  її  тіло  впустило  мою  любов
Хоч  відкинуло  мов  земля  металобрухт
Та  лишається  подих  її  найзрозумілішою  з  мов
Лишається  думка  що  вона  досі  рідна

І  я  прошу  у  сонця  зітри  цю  трикляту  ріку
Я  прошу  у  неба  не  пускай  світло  цих  зір
Я  ж  дивився  на  них  відчуваючи  те  тепло
І  насправді  більше  нічого  і  не  хотів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507762
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: Влад Нагібайло