29.01.1992
[b]ЗАКОН 22.[/b]
[i]Преамбула
Кожний, хто коли-небудь зможе відтворити у своїх думках будь-яку закономірність будь-якої дії чи події відтворення чи творення Людини як об'єкту широкого розуміння цього слова, а саме: створіння Життя, той автоматично вибиває себе у стан підключення до певних прошарків Знань та викликає на себе певних Вчителів. Таким чином він стає Учнем, бо заявив сам про це, показавши, що дозрів до цього.
Такий новоспечений Учень автоматично одноразово викликає на себе і певні випробування, які він фактично і сам собі призначає.
Одначе всі явища для нього завжди повинні бути неусвідомлені, бо він проходить випробування на здатність стати не тільки Учнем, а і Вчителем. Бо жоден Учень не може бути тільки учнем, вчиться він для того, щоб стати Вчителем.
Таким чином: кожна людина як втілення несе в собі зародок Учня та Вчителя, але не кожна готова до цього.[/i]
[b]ЗАКОН
Мережа/вервечка будь-яких перетворень/втілень будь-якої Душевної Суті (Симбіоз Людина/Душа) завжди закінчується її переходом на рівень Учня - майбутнього Вчителя. Це завжди відбувається на Безупинному у Шляху Розвитку та самозвершенню Душі.
Душевна Суть, що стає Учнем, рано чи пізно стає Вчителем, але її шлях перетворення у Вчителя завжди суто особистий, властивий тільки їй.[/b]
[i][u]Додаток[/u][/i]
Існує декілька принципових схем включення визрілої Душевної Суті в потік Учень/Вчитель.
1. Це коли Душевна Суть має суто індивідуальний Шлях, бо на протязі вервечки втілень у Земному Шляху вона викристалізувалася у закінчену Особистість.
Яскравий приклад такого випадку: майже всі святі люди майже в усіх релігійних системах.
Це - шлях Непарної Душевної Суті.
2. Шлях Парної Душевної Суті при відсутності пари.
Мається на увазі, що на протязі Земного Шляху Душевна Суть мала сталий зв'язок з іншою Душевною Суттю, але цей зв'язок був чи тимчасовий, чи переривчастий, чи перекручений (зі збоченнями).
Така Душевна Суть підходить до стану Учень/Вчитель завжди одна, але має стільки хиб, що мимоволі її Учнівство розтягується на декілька втілень, поки вона не опрацює себе таким чином, що зможе:
- викристалізуватися у Непарну Душевну Суть;
- знайти та утвердити пару з іншою Парною Душевною Суттю.
3. Шлях Парної Душевної Суті у парі. Це коли двома Душевними Суттями на протязі довгого періоду втілень був постійний зв'язок і вони фактично мають сталий стан Парної Єдності.
Входження їх в стан Учень/Вчитель завжди є теж достатньо складним, але вони можуть увійти в Інший Світ тільки парою. Тому їх сила завжди тримається на цьому.
01.02.1992
[b]ЗАКОН 23[/b]
[i]Преамбула
Для того, щоб остаточно перевірити здатність кожного учня отримати Знання, йому поступово дають можливість отримати уявлення про свою здатність мати сенсорні здібності розкритими. Він проходить так звані Космічні Випробування, інколи навіть не відаючи, що цей Іспит іде. Тому для нього завжди повинно бути несподіванкою його здатність проявляти себе у тій чи іншій сенсорній здатності. Таким чином, він отримує саме те, що повинне показати його Вчителям його спроможність бути Учнем.
Він ніколи не отримує навіть звістки чи натяку на те, що він є Учнем, якщо він не витримає хоча би один Полігон Іспитів.
Але Полігони будуть супроводжувати його навіть тоді, коли він стане Учнем, хоча будуть вони тепер для нього усвідомленими.[/i]
11.02.1992
[b]ЗАКОН 23
Кожен Учень повинен усвідомлювати, що його Навчання є основою для подальшого розвію та звершення головної мети будь-якого Розуму: самопізнання, самозавершення, самозвершення, самоперетворення у Безмежну та Безупинну субстанцію НадВищого Розуму.
Не залежно від того, до якого Континууму чи до окремих проявів цього Континууму відноситься Учень, він є основою безупинного процесу перетворення всіх форм, субстанцій та агрегатних станів у Суть НадВищого Розуму. [/b]
[u][i]Додаток[/i][/u]
Виходячи з цього, між Учнями, що проходять Навчання, не залежно від їх стану та належності до того чи іншого агрегатного стану та прояву Життя, антагонізм виключається. Всі Учні завжди є Учнями.
Окрім цього, для всіх Учнів відсутні будь-які заборони на отримання Знання, хоча це і не означає для них вседозволеність.
Учень є особою під Охороною НадВищого Розуму, він особа недоторкана.
[u][i]Висновок загальний[/i][/u]
Кількість Учнів в умовах Землі підупорядкована тій Меті, яка є головною на момент життя Учня. Але скільки саме Учнів і хто саме є Учень - це таємниця.
Обирає Учня Вчитель, але визнає Вчителя Учень.
*******
"Кличеш?" 390 х 292;
акварельна палітра (використана), ручки "металік";
03.02.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507739
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: Левчишин Віктор