Молюся синочку за тебе,
Щоб кулі, осколки минали.
До Бога звертаюсь і неба,
Щоби від біди захищали.
Коли я тебе народила,
Пишним цвітом буяла земля.
І матір Ісуса просила
Захистити від лиха маля.
Як матір, вона відчуває,
Теж краяла серце тривога,
Бо більшого горя немає,
Як втратити сина від Бога.
Нам доля тебе дарувала,
Надію мою і кровинку.
Не думала я, не гадала,
Чекати з війни тебе синку.
Я розумом все розумію,
Та серце не хоче сприйняти.
Перечити хочу, не смію,
Що вирішив йти воювати.
Тебе я такого зростила
На щастя коханій дівчині.
Честь, гідність у тобі і сила,
Поклявся життям Україні!
26.06.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507613
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Мирослав Вересюк