мій біологічний годинник зупинився
о невизначеній порі,
стрілки зникли - точніше ні,
їх вкрали миші чи щурі,
я не встиг розгледіти
їх напрочуд блискавичну сірість.
вони щезли так, як щезає зірка з неба.
я тільки відкрив рот
щоб озвучити загадане бажання,
як зірка вже впала на підлогу
моєї трьохкімнатної квартири
і лежить біля моїх ніг
похмура і не блискуча,
дивиться на мене, вмовляючи,
пускаючи сльози
з її кришталево-прозорих глибин,
благаючи мене відновити її
і повернути їй колишній блиск.
ви вже забули про годинника,
чи не так?
ви забули про годинника так,
як забув про нього я,
чи вам розповісти історію
відновлення зірки,
яка обов'язково сяятиме
на піднебінні світу
і відбиватиметься в моїх очах?
25.06.2014р. [04:30]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507548
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Віктор Шупер