Він свято молився щоночі,
Він дякував Богу за те,
Що зміг розплющити очі –
Він бачив у цьому святе…
Тихенько вивчивши Слово,
Нікому про це не сказав,
Він бачив в молитві розмову,
Він Бога в душі відчував!
Як вчила ще змалку бабуся,
Вберігши від помислів злих:
« Дивися, дитя, я молюся –
І з мене виходить мій гріх…
Молися за спокій родини,
За друзів, за рідних, близьких…»
Слова ці дійшли до дитини –
І хлопець в молитві затих…
До смерті молитись щоночі
Він буде , забувши про страх,
За те, щоб, розплющивши очі,
Побачить надію в словах…
24.06.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507442
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Андрій Костюк