Я думав, що війна далеко
У спогадах та у книжках…
Ми бачили лиш тінь лелеки,
Від нас далеко був той птах..
Але війна вже тут, навколо,
Бійців багато впало з ніг
І вислів про «Ніколи знову»
Їм ні чорта не допоміг!
Без попередження напали,
Розігрують сценарій дій
В обличчя, брешучи, шакали!
І страх блідий ховають свій.
Нас називають ворогами,
Таємні риючи ходи,
А ми ховаєм наші шрами
І викорінюєм сліди!
Війна вже зараз, вона тут.
І без натхненного відтінку
Ропою мами сльози ллють,
В бій проводжаючи дитинку…
24.06.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507422
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Андрій Костюк