Де б не пройшов меридіан
чи паралелі
на зло вітрам, на зло вогням
дорога стелить
туди, де небо всупереч,
хмарним валізам,
торкнеться небокраю плеч
крилом залізним.
Туди, де соняхів поля
та рік аорти
і де похилене гілля
скрипне погордо.
Туди, де все розпочина
цей день затятий,
несе тебе на схилі дня
літак строкатий.
Засни й прокинся поодаль
від свого дому.
Проте не завши, і нажаль,
з вікна балкону
сяйне те сонце, що пекло
тебе натужно
у дні коли Дніпро текло
під небом пружним.
Лети, я тобі передам
відбиток вдячний -
тримай цю книжку, з її тлом
жовтогарячим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507401
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Невідомий Автор