ПЛИНЕ ЧАС

Плине  час,  неначе  ріка,
Відійшло  літо  назавжди.
Та  щодня  ти  в  моїх  думках,
Де  тепер  тебе  знову  знайти?
У  самотності  довгий  час,
Смуток  душу  мою  гнітить.
Видно,  різні  шляхи  у  нас,
Але,  як  мені  далі  жить?

Колись  тут  буяла  весна,
А  зараз  –  осінь  сумна…
Ходили  тут  я  і  ти…
Та  дощ  змиває  сліди…
Ми  разом  були  –  я  і  ти,
Ми  разом  були  –  я  і  ти,
Ми  разом  були  –  я  і  ти,
Та  дощ  змив  наші  сліди.

Золоте  листя  шелестить,
Сонце  котиться  неба  край.
Хай  надалі  тобі  щастить,
Та  назад  моє  серце  віддай!
Воно  мучиться  і  не  спить,
І  не  може  тебе  забуть,
І  болить  воно,  так  болить,
Кохає  досі  ще,  мабуть.

08.10.2008.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2014
автор: Лина Лу