Літо гаряче прийшло.
Став на сторожі лелека.
Літо? Його не було.
Видно, літає далеко.
Боязно, міни летять.
Сонце тремтить у зеніті.
Поки зенітки мовчать,
може не зіб’ють бандити?
Вечір до болю п’янкий,
тільки не пахне мімоза
і перепутав лихий
із канонадами грози.
Літо – осанна весні,
що вимітає потрошку
за терикони рідні
заморозки-відморозки.
Є ще і дощ, і гроза,
та не міняється тема,
поки не будемо за
лінією Маннергейма.
Си́ніє неба блакить...
Літо вивозять наразі
бойовики у КАМАЗі…
В небо путівка горить.
Марно лелека стоїть.
Африка нині в Донбасі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507346
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: I.Teрен