[i]Ви знаєте, як ніжно пахнуть ромашки?
Ви знаєте, як ніжно сонце цілує?
Та знайте, як жити важко,
Коли людина нічого не чує.
Ви знаєте, як красиво сонце заходить?
Ви знаєте, як сліпуче дивитись в висоту?
Але зараз нікого вже не обходить,
Як людина живе, що бачить темноту.
Ви знаєте як добре від щастя кричати?
Ви знаєте, як добре співати пісні?
Та всі вже забули тих, хто мусить мовчати.
По правді, душі наші німі.
Справді ми осліпли і світу не бачимо,
По правді ми оглухли і серця не чуємо,
Ми оніміли і тихцем плачемо,
Робимо вигляд, що в душах сумуємо.
Ми стали всі разом глухо-сліпо-німі,
Стали ми наче каліки.
Різниця є між нами і тими людьми:
Вони здорові стануть, а в нас це навіки…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507176
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Light-In-Sky