За вікном то листопад, то снігопад,
Сивим маревом у просторі – імла…
Та минулого не повернуть назад,
А прийдешнє невиразне без тепла…
Ні! Коли моя душа в пекельному вогні…
Ні! Коли тремчу від страху, навіть уві сні.
Ні! Коли щодня удвох, неначе на війні…
Ні! Коли і дома, як у вигнанні –
Ні, ні, ні…
У полоні тих незлічених образ,
На душі по черзі гнів і сум‘яття…
То приреченість, то відчай раз-у-раз,
То невпевненості знову відчуття…
Ні! Коли те щастя тільки у вікні…
Ні! Коли страшні слова, по-справжньому страшні,
Ні! Коли надія досі десь у далині.
Ні! Коли кохання наше у багні…
Ні, ні, ні…
11.07.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507133
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Лина Лу