мрієш тихо кохаєш тихо
роздягаєш думки думками
у гніздечку ховається лихо
всі у вишивках коси полами
заметілі посеред літа
човен тягне на дно маленьких
діточок жовторотого діда
щоби швидше до тих пухкеньких
на виставу.. глядач чекає
покажи йому ніжки босі
це вони.. через них карає
палачеві не спиться в покосі
виноградник без ягід ламає
а ти мрієш кохаєш тихо
у думках та не тими стежками
обіймаєш цілуєш небом
чому ж прірва така між нами???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507071
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: ЇЇ ТІНЬ