А,справді, щастя лиш буває
Тут на землі, у ріднім краї ...
Удома, у сімї, родині,
Хоч і маленькій – батьківщині.
Там, де цвітуть у ряд каштани,
Де сиплять свіжістю фонтани,
Де сонця промені в блакиті,
Там, де сади, немов умиті.
У світі щастя не шукаю
Бо у собі його вже маю.
Те, чим душа моя багата,
Я можу тільки віддавати.
Свою я душу відкриваю,
Тим, кого серцем відчуваю...
Буває, часом, помиляюсь,
Але крізь сльози усміхаюсь.
Так, часто до зірок літаю,-
Себе у світі я шукаю...
Хоч падаю, та піднімаюсь, -
На своїх крилах повертаюсь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506998
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Мирослава Стульківська