Усе життя - якась ілюзія буття
живеш в якихось рамках
твого́ початку і кінця
Нестримно рвешся уперед
але тебе нема
Ти просто не існуєш як така
і взагалі немає світу цьо́го
ілюзія тривожна та сумна
І знову втомлюєшся - хочеш спати
живеш на повну -
стріляєш в небо із гармати
і просто відчуваєш це життя
Співа́єш пісні й відітаєш ду́мками у небеса
і віриш в Бога і всі ті інші чудеса
і думаєш, яке прекрасне це життя
а іноді і зовсім хочеш відлетіти в небеса
і світ чорніє - зникають всі ті чудеса
і віриш, що це просто птах
великий птах
який харчується всією хвилею твого тепла
І сперечатись дурно і немає часу
бо маєш місію: народження й кінця
Останню точку
у цій ілюзії буття
Стоїш на горизонті - фінішна пряма
ти поринаєш у нове життя
Психоз отримує нове народження кінця
це вже нова ілюзія життя
Усе знайоме і водночас ні
то так чи ні?
Ці іграшки життя такі сумні
і долі підбираються дурні та недоречні
Та іноді фортить у грі
зриваєш лотерею - виграєш квиток
підстрілюєш клондайк усіх думок
В руках тримаєш пульт
але інструкції в коробці іноді нема
ти знову й знову поринаєш у брудне життя
Не в змозі випірнути -
потопаєш в чорній мантії буття
І знову кровообіг світу несе тебе в початок
і вкотре твоя місія проста:
отримати початок і дійти кінця.
18-19 червня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506941
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Кавова