Гойдаються тихо вкраїнські сади
У біло-божественнім танцеві.
По пелюсткотечі доспіють плоди
Червоні тугі, помаранчеві.
Пелюстка – надія. І думати слід:
Є зав’язь – най цвіт осипається.
Жовтіє пилок ще,та зоряний плід
У квітці уже починається.
В такім благочассі ні слова не реч,
Хоч стільки сказати ще малося.
Це час квітування і пелюсткотеч.
Час квітам і думам – до зав’язі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506911
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: СавчукМикола