Сьогодня я мрію про завтрашні дні,
А завтра в майбутньому буду.
З роботи чекаю, а погляд у тьмі…
Любити тебе лишень буду.
Лиши не останню надію мені,
Що ввійдеш в мій дім незабаром,
В цілунках бажання та щирім вогні
Мене обіллєш своїм жаром.
Цілуй мене, милий, цілуй дорогий,
Цілуй незабутній, бажаний,
Забудься зі мною, О голубе мій!
Забудься, забудься, забудься!
Я чую як щастя забило нам дух …
І руки мої немов крила,
І тіло моє стало легким, мов пух
–Як лебідь у небо б летіла.
Руками – крилами в обійми взяла,
Тебе до грудей притулила
І погляд твій ніжний з своїм би звела,
І дихала б свіжістю тіла.
Мене, як дитину на руки ти взяв,
Поніс у безмежність білизни.
В цілунках бажання на ліжко поклав,
До грудей припав як дитина.
По ніжному тілу біжить холодок,
І ти прикриваєш собою
Тебе і мене немов з’’єднує ток,
Немов ми єдине з тобою.
Сплелись мов дерева, що разом ростуть,
В бажанні життя нас з’єднало.
Як мариво щасття вплітає в досуг,
Безмежність кохання забрало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506867
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Лепесток