Відшуміло, відболіло
І від серця відлягло.
Душу ніби відпустило,
Рану наче затягло.
Незалежна і мінлива,
Я ступаю по землі,
Та чомусь, я не щаслива
Почуття мої в імлі.
Знаю, іншої любові
Вже не буду я «раба».
Згасли пізні, вечорові
Щастя, ніжність і журба.
Може, буду ще востаннє
Тихо Господа молить,
Знову спраглими вустами
Цю отруту пригубить...
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506802
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Ніла Волкова