Чекала потяг.Ще...Хвилини дві...
А він не йде.Не прийде.Повернутись?
Тримала Янголяточко в руці...
Я Янголом для нього хочу бути!..
Чекала потяг...Ось білет...Він впав...
Хвилини дві...Одна...Його немає.
Вона пішла.Назавжди...Він гадав,
Що досі на порозі ще чекає...
Нема адрес.Ні скриньок...Ні листів...
І літери розтанули в нікуди.
Потяг пустий тихенько дріботів.
В купе сідають незнайомі люди.
А він їй ще писатиме листи.
Сварити буде листонош стареньких.
Підпалювать в думках старі мости.
Ну де ти?Де?..Ріднесенька.Рідненька...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506712
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Відочка Вансель