Я завжди з тобою розминаюсь в часі.
Це, на жаль, не в нашій, а в Божій власті.
Не в одній із мандрівок душі і тіла
Нам зустрітись у просторі не щастило.
Незвідкіль раптово простягнеш долоню.
Я попав у невід, я в твоїм полоні
І крокую за обрій, сліди шукаю
Та чекаю звістки з чужого краю.
Промайнеш, буває, у вікні експресу.
Полиск сонця в мережеві кроку по листві
Невловимий. Лиш мить. І моя принцеса
По росі прохолоднім намисті
Іде. Щоб розтать у ранковій волозі,
Залишивши на згадку на вікнах сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506665
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: komarini