Нам знову очі зав'язала
Чиясь невидима рука.
Бо комусь вигідно, щоб стали
Брати братам м'яти бока.
Не дивлюсь вже давно новини,
Бо вони вигідні комусь,
Дізнаюсь од людей провини
І тих, й других, - і розберусь...
Хтось зав'язав нам очі знову,
Не бачимо - де брат, і ворог де...
Нас не різнить бо зараз мова.
До чого все це призведе?
Кажуть, Європа замовчала
Коли почула слово "газ"...
Та чи вони в Європі знали
Який завжди був дух у нас?!
Боролися. Боролися й до цього!
Що не дало убити нас?
Наш дух давав нам таку змогу -
Не вмерти, жити повсякчас!
Нарешті мир. Не будем убивать своїх.
Хоча не знаємо, якого сорту?
Коли відризним сих від тих,
І прийде справжня вража морда?
Ти поряд десь, я відчуваю,
Гадаєш думочку над тим,
Як натворити щось, я знаю,
Не ти це часом, "Третій Рим"?
А може, Вашингтон, це ти?
У кожного свої є вороги.
Досі нам думать, куди йти?
Цей хтось, Вкраїни береги
З'єднай наново, не дуркуй,
Досить дурити й наш народ.
Це в твоїх силах, і не плюй -
Та не брудни святих цих вод!
18.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506464
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Сашко