А може реальність - це сон,
А сон - це можлива реальність?
У всьому житті я лиш курсор,
Який визначає фатальність.
А може ми лиш магніт,
Важлива лише сторона?
У нас невичерпний ліміт
І в кожного сво́я вина.
Я мрії зібрала в долоні,
А вони, як вода утікають.
Я в клітці і, наче, на волі
І "ми" мені дорікають.
Я радикальна і цього боюсь.
Чи правильно жити неправильно?
Від правди ховаюсь чомусь -
Легально це, але аморально.
Якби я не знала тебе,
То й далі жила як примара?
Ти є навкруги і немає ніде...
Чи це подарунок, чи кара?
Ось так потопаю в собі
Без будь-якого вагання.
А що ж чекає на дні? -
Там давно затонулі питання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506455
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Otmyna Oknezhka