Поки сонце зійде…


Як  освятять  землю  промені  ранкові,
Місяць  на  спочинок  тихо  відійде.
Я  не  буду  спати:  мрія  веселкова
Підійде   неквапно,  сон  мій  украде.

Обіцяв  з"явитись  ти  на  горизонті.
Сонце  піднялося,  а  тебе  нема.
Ти  живеш  далеко,  у  чужій  сторонці.
Може,  що  казав  ти,  бУло  жартома?

Поки  сонце  зійде,  роса  очі  виїсть.
Марні  мої  мрії,  а  думки  пусті.
Сон  вже  налягає,  закриває  вії...
Замість  дум  тривожних,  сни  такі  ясні..

Чути,  як  на  землю  падають  краплинки.
Десь  з  гнізда  злетіло  злякане  пташа.
Думаю,  що  поїзд  їхав  без  зупинки...
Чом  же  час  від  часу  так  болить  душа?..
-


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506422
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Н-А-Д-І-Я