ВІЧНЕ ДИВО

Загубився  квітень  в  травах,
цвітом-рястом  в  них  проріс,
ти  говориш,  що  то  травень
й  квіти  в  травах  –  звична  річ.

[i]Приспів:[/i]
[i]Не  кажи  так,  не  кажи,
квітів  тих  мені  не  рви,
бо  природа  –  вічне  диво,  –
квітів  дивних  дивосвіт.[/i]

Дотяглись  до  неба  віти,
прихилили  до  землі,
ти  говориш:  то  барвінок
цвітом  виповнив  гаї.

[i]Приспів.[/i]

Де  озера,  сплять  русалки,
видно  коси  золоті,
ти  говориш:  то  руслиці,
звичні  трави  у  воді.

[i]Приспів.[/i]

Опубліковано:  Т.  Василько,  Є.  Заставний.  "Танцює  дощ"  -  Львів:  "Ліга-Прес",  2008.  56  с.  -  С.  29  -  30.

[i]Музика  Євгена  Заставного[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506383
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Т. Василько