Невже ти забув про мене?
Я підтягую свій стілець,
Я ділюсь про свої проблеми.
Нас поглинув побут. Кінець...
Чому все не так як бу́ло?
Де пристрасть? Де наш сміх?
Це все відійшло в минуле?
Мені шукати десь утіх?
Чому не лягаєш спати
Зі мною у пізній час?
Не хочеш розмовляти
Про душу? Про мене? Нас?
Чому ти мене не чуєш?
В очах істеричний крик!
Ти що, мене ігноруєш?
Чи прикусив язик?
Надія моя єдина,
Суддя усьому - час...
Він все моє поглинув
Як легковажний джаз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506294
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2014
автор: Otmyna Oknezhka