Якщо у тебе коли-небудь буде будиночок на березі моря і син,
Згадай про мене,
згадай як ловила в рибальські сіті своїх очей,
Як плавила в горнилі своїх рук,
творила устами,
ліпила дотиками
і шепотами лікувала,
чергуючи поцілунки з танцями,
а потім навпаки-
танці з поцілунками!
Коли в тебе буде будинок на березі моря і донька,
Згадай про мене хоча б раз,
І це буде найбільшою нагородою з можливих
Для самотнього воїна запилених доріг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506243
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.06.2014
автор: Той,що воює з вітряками