Моя любов загине до світанку ,
А вранці я вдягнуся і піду,
Бо цілував в цю ніч лише коханку,
Ніби ввісні, та все ж це було наяву.
Закрию двері і не поцілую,
Піду у світ буденного життя,
Я за тобою зовсім не сумую,
І в вечері ти знову "не моя".
І так що дня, що ночі, що години,
В останній раз для двох у небі ця зоря,
До зустрічі рахуємо хвилини,
Я знов не твій, ти знову не моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506124
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2014
автор: Дефектоскопіст