Чому ви тут?!

Не  плач,не  плач,вже  небо  витирає
Сльозинки-роси,що  дощами  впали.
Бо  втрат  таких  Вкраїна  досягає,
Що  Янголятка  смуток  розібрали

Собі  в  торбинки.Вифарбують  в  щастя.
Або  в  дощатка.Це  маленькі  краплі.
Дитяткам  сни  про  Янголів  насняться.
А  потім  перевтіляться  в  спектаклі

Про  Україну.Де  війни  не  буде...
Де  матері  не  будуть  сльози  лити...
Дощатка-краплі  будуть  як  приблуди
Малесеньким  хмаринкам  ніжки  мити...

Не  плач...Не  плач...Я  спатиму  з  тобою,
Коли  фашисти  будуть  наступати...
Закінчиться  все  швидко...І  весною
Ми  будемо  жахіття  забувати...

Можливо...Так...Ідіть...Це  моє  небо...
Моя  земля...Мої  краплини-роси...
Скажіть  мені:ну  що  від  нас  вам  треба?
Чому  ви  тут?Чому?Чому  і  досі?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505969
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.06.2014
автор: Відочка Вансель