Могутній Ахіллес трощив твердині Трої.
Довершений Патрокл уражений вмирав,
А Гектор меч травою витирав
Й у ворога жбурляв квітучії левкої.
З плачем над прахом сойки узялись літати,
Тунік мережу місяць проривав.
Знесилений Ахілл на землю упадав,
Він ніс убитого у ріднії палати.
О, Греціє! Душі моєї небо!
Ти казка ніжна. З ніжністю і я до тебе,
До Гектора мов незрадлива Андромаха.
Візьми меча. Будь Сербії сестрою.
Ти людству нагадай загиблу Трою.
І для вандалів хай чорніють меч і плаха.
[url="http://feb-web.ru/feb/esenin/texts/e74/e74-096-.htm"][b]Текст оригіналу[/b][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505760
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.06.2014
автор: Роман Селіверстов