********

Гомонять  крадькома  на  дахах  уночі  наші  душі,
Що  втекли  крізь  вікно,  не  упевнившись  чи  ми  поснули.
А  безсоння  натомість  тримає  за  горло  і  душить,
Ще  й  Морфеєві  ангели  взяли  сьогодні  відгули.

Обговорюють  похапцем,  шепчуться,  що  з  нами  стало:
Чи  злякалися  ми,  чи  відмовились  вірити  в  чудо;
Як  гарячі  серця  сформувались  в  холодні  кристали;
Чом  засуджені  на  самоїдство  Страшним  Самосудом?

Зрозуміли  сердешні  причину  –  бракує  Любові!
Полишали  дахи,  повернулися  знову  у  спальні,
Щоб  до  пізнього  ранку  крутити  нам  сни  кольорові
Як  ходила  Землею  Любов  між  людей  тріумфально.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505717
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Олександр Яворський