Наче не промовила ні слова,
Поглядом лиш кинула з – під вій.
А на серці – барви веселкові,
А в душі – чуттєвий буревій!
******************
Співала ти… Що в світі є дивніше?!
Коли співаєш, люблячи, в ці дні,
Завжди бажаю: слухаючи пісню,
Тебе, -у серці! – відчувать мені!
*****************
Які ж у тебе оченята милі!
Які ж солодкі, медвяні вуста!
Ми на одну настроїлися хвилю,
Бо є між нами іскра золота.
*********************
Ну, не треба так хмурити брови свої!
Ти ж, насправді, на світі з усіх, – наймиліша!
Це ж від того співає у серці моїм
Ніжний поклик весни в березневому лісі!
*********************
Не дають нам заснути в цю ніч солов'ї!
Срібні дзвони весни розтривожують груди.
Вся поезія світу у вроді твоїй:
Обіймай і цілуй! І хай буде, що буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2014
автор: dovgiy